Історія справи

Постанова ВГСУ від 22.03.2016 року у справі №5008/1483/2011
Постанова ВГСУ від 21.10.2014 року у справі №5008/1483/2011
Постанова ВГСУ від 22.11.2016 року у справі №5008/1483/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2014 року Справа № 5008/1483/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Погребняка В.Я.,суддів:Білошкап О.В., Катеринчук Л.Й.,розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс-центр-4" на ухвалугосподарського суду Закарпатської області від 06.06.2012 рокута постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 рокуу справі№5008/1483/2011 господарського суду Закарпатської області за заявою 1. Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгорода" 2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 3. Спільного малого будівельно-монтажного підприємства "Енергомонтаж" 4. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 доПублічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"провизнання банкрутом,за участю представників сторін: від Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" - голова правління Логойда В.М., від Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс-центр-4", Приватного підприємства "АМІРА Т.Ч.Ч.К.", від ОСОБА_7, від ОСОБА_8 - ОСОБА_9, дов. №15 від 13.10.2014 року,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.06.2012 року у справі № 5008/1483/2011 (суддя - Васьковський О.В.) про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" (далі - ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття") у задоволенні клопотань Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 (далі - ФОП ОСОБА_8.) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Транскарпатбуд" (далі - ТОВ "Транскарпатбуд") про заміну ініціюючого кредитора відмовлено; у задоволенні заяви ОСОБА_10 про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів відмовлено; у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) та клопотання Спільного малого будівельно-монтажного підприємства "Енергомонтаж" (далі - СМБМП "Енергомонтаж") про зупинення провадження у справі відмовлено; у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 (далі - ФОП ОСОБА_5) про призначення судової експертизи відмовлено; клопотання боржника про припинення провадження у справі задоволено, припинено провадження у справі; припинено процедуру розпорядження майном ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"; припинено повноваження розпорядника майна ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" арбітражного керуючого Ракущинець Андрія Андрашовича; у задоволенні заяви боржника про усунення арбітражного керуючого Ракущинець А.А. від виконання обов'язків розпорядника майна та призначення нового розпорядника майна відмовлено; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; скасовано заходи у вигляді заборон, викладені у п. 9 резолютивної частини ухвали господарського суду Закарпатської області від 26.10.2011 року у справі № 5008/1483/2011; у задоволенні клопотання Комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород" (далі - КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород") про припинення провадження у справі від 21.11.2011 року № 1240 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року у справі № 5008/1483/2011 (головуючий суддя - Михалюк О.В., суддя - Мельник Г.І., суддя - Плотніцький Б.Д.) ухвалу господарського суду Закарпатської області від 06.06.2012 року у справі № 5008/1483/2011 залишено без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Не погодившись з ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.06.2012 року та постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року у справі № 5008/1483/2011, Товариство з обмеженою відповідальністю "Офіс-центр-4" (далі - ТОВ "Офіс-центр-4") звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про скасування оскаржених судових актів, з вимогою прийняти нове рішення за наслідками підготовчого засідання у справі про банкрутство, визнати вимоги ініціюючих кредиторів достатніми; зобов'язати заявників подати за їх рахунок у десятиденний строк до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів.

В обґрунтування заявлених вимог, скаржник посилається на те, що судом не правильно застосовані норми матеріального права, а саме ст. ст. 6, 11, 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 року змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) (далі - Закон про банкрутство); не враховано, що боржником не виконано зобов'язань перед ініціюючими кредиторами ні в порядку передбаченому Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), ні внаслідок належного виконання в порядку виконання судового рішення (ч. 1 п. 8 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження"). Крім того, скаржник вважає, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме ст. ст. 32, 43, 101 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). На думку заявника касаційної скарги, апеляційним судом не взято до уваги, що кошти, наявні на рахунку ДВС для нібито погашення вимог ініціюючих кредиторів, перераховані боржником незаконно з порушенням вимог ст. 12 Закону про банкрутство.

Арбітражний керуючий Ракущинець А.А. надав до Вищого господарського суду України відзив від 21.10.2014 року на касаційну скаргу ТОВ "Офіс-центр-4", в якому зазначає, що судами допущені порушення норм матеріального та процесуального права, і що внаслідок неналежної оцінки наявних у справі доказів, судами унеможливлено встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, у зв'язку цим оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а касаційна скарга - задоволенню.

Боржник, ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" у відзиві від 21.10.2014 року на касаційну скаргу та Голова правління боржника в судовому засіданні 21.10.2014 року визнали вимоги касаційної скарги. Голова правління ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" зазначив, що не має заперечень з приводу її змісту та підстав. При цьому, зауважив на тому, що 476874,86грн., перерахування яких на рахунок ВДВС стало підставою винесення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, були повернуті Ужгородським ВДВС боржникові у квітні 2013 року на виконання ухвали суду у справі № 5008/486/2011.

Правонаступники ініціюючих кредиторів та ініціюючий кредитор, в особі представника ОСОБА_9, у відзиві від 21.10.2014 року повністю підтримали доводи та вимоги скаржника, посилаючись, при цьому, на те, що перераховані Боржником кошти в порядку виконавчого провадження між ініціюючими кредиторами не розподілялися та не перераховувалися на рахунки цих кредиторів.

Розпорядженням Секретаря третьої судової палати Вищого господарського суду України від 17.10.2014 року № 04-05/1391 у зв'язку з відпусткою судді Запорощенка М.Д. та відрядженням судді Панової І.Ю. справу передано на розгляд колегії суддів Вищого господарського суду України у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді: Білошкап О.В., Катеринчук Л.Й.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26.10.2011 року порушено провадження у справі № 5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника та розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Ракущинець А.А.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 04.11.2011 року у справі № 5008/1483/2011 визнано розмір вимог ініціюючих кредиторів - КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород", ФОП ОСОБА_4, СМБМП "Енергомонтаж" та ФОП ОСОБА_5, якими подано заяву про порушення справи про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" на суму 323 775,67 грн.; зобов'язано заявників подати за їх рахунок у десятиденний строк до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство боржника з метою виявлення всіх кредиторів і можливих санаторів, яке повинно містити повне найменування боржника, його поштову адресу, банківські реквізити, найменування та адресу суду, номер справи, відомості про розпорядника майна; примірник газети з оголошенням подати суду у п'ятиденний строк з дня його публікації; зобов'язано розпорядника майна боржника у строк не пізніше двох місяців та десяти днів після дати проведення підготовчого засідання подати суду складений реєстр вимог кредиторів відповідно до норм ст. ст. 13, 14, 15 Закону про банкрутство та наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 року № 788, письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів; призначити перші загальні збори кредиторів, які повинні відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати проведення підготовчого засідання; призначено попереднє засідання господарського суду у справі № 5008/1483/2011 на 21.12.2011 року; зобов'язано розпорядника майна повідомити осіб, які подадуть заяви з грошовими вимогами до боржника, про дату, час і місце призначення попереднього засідання.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року у справі № 5008/1483/2011 ухвалу господарського суду Закарпатської області від 04.11.2011 року у справі № 5008/1483/2011 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2012 року у справі № 5008/1483/2011 касаційну скаргу ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" задоволено. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 28.02.2012 року та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 04.11.2011 року у справі № 5008/1483/2011 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області на стадію підготовчого засідання.

Скасовуючи судові акти, суд касаційної інстанції вказав на те, що суди попередніх інстанцій не встановили наявності ознак неплатоспроможності боржника, оскільки не з'ясували фактичний фінансовий стан боржника, не надали оцінки доказам щодо наявності або відсутності активів боржника, а також не дослідили, чи здійснювались виконавчою службою заходи щодо звернення стягнення на майно боржника.

Під час нового розгляду справи, у ході підготовчого засідання встановлено, що на виконанні в Міському відділі державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції (далі - орган ДВС) перебуває зведене виконавче провадження по виконанню виконавчих документів про стягнення з ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" заборгованості, зокрема заборгованості перед ініціюючими кредиторами, а саме: КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород" (наказ №5008/102/2011, виданий 12.05.2011 року про стягнення суми 159362,12 грн.); ФОП ОСОБА_4 (наказ № №5008/256/2011, виданий 07.07.2011 року про стягнення суми 85630,00 грн.); СМБМП „Енергомонтаж" (наказ №5008/248/2011, виданий 11.07.2011 року про стягнення суми 4262,00 грн.) та ФОП ОСОБА_5 (наказ №5008/258/2011, виданий 01.07.2011 року про стягнення суми 84127,00 грн.).

Після порушення провадження у справі про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" виконавче провадження органом ДВС зупинено, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".

25.05.2012 року боржник подав суду клопотання про припинення провадження у справі та скасування заходів, вжитих ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26.10.2011 року у справі № 5008/1483/2011.

В обґрунтування заявленого клопотання, боржник посилався на те, що до початку проведення підготовчого засідання виконав усі зобов'язання перед ініціюючими кредиторами, що є підставою для припинення провадження у справі відповідно до п. 7 ч. 1. ст. 40 Закону про банркутство. У підтвердження перерахування на рахунок міського відділу ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції коштів у погашення заборгованості перед ініціюючими кредиторами боржник подав наступні платіжні доручення, а саме: № 954 від 18.05.2012 року на суму 4262,00 грн.; №955 від 18.05.2012 року на суму 426,20 грн.; №956 від 18.05.2012 року на суму 159362,12 грн.; №958 від 18.05.2012 року на суму 85630,00 грн.; №960 від 18.05.2012 року на суму 84127,00 грн.; №963 від 18.05.2012 року на суму 137,33 грн.; №964 від 18.05.2012 року на суму 51,00 грн.; №965 від 18.05.2012 року на суму 510,00 грн.; №961 від 21.05.2012 року на суму 8412,70 грн.; №962 від 21.05.2012 року на суму 10365,63 грн.; №957 від 21.05.2012 року на суму 15936,21 грн.; №959 від 21.05.2012 року на суму 8563,00 грн.; №1025 від 01.06.2012 року на суму 25,81 грн.; №1024 від 01.06.2012 року на суму 99 649,67 грн.

Листом №9596/07-54 від 05.06.2012 року орган ДВС повідомив суд, що станом на 05.06.2012 року на депозитному рахунку відділу ДВС перебуває сума у розмірі 482854,86 грн., достатня для задоволення вимог стягувачів, у тому числі ініціюючих кредиторів, згідно зведеного виконавчого провадження після усунення обставин, які обумовлюють обов'язковість зупинення виконавчого провадження та поновлення виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 06.06.2012 року у справі № 5008/1483/2011 у задоволенні клопотань ФОП ОСОБА_8 та ТОВ "Транскарпатбуд" про заміну ініціюючого кредитора відмовлено; у задоволенні заяви ОСОБА_10 про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів відмовлено; у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_4 та клопотання СМБМП "Енергомонтаж" про зупинення провадження у справі відмовлено; у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_5 про призначення судової експертизи відмовлено; клопотання боржника про припинення провадження у справі задоволено, припинено провадження у справі; припинено процедуру розпорядження майном ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"; припинено повноваження розпорядника майна ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" арбітражного керуючого Ракущинець А.А.; у задоволенні заяви боржника про усунення арбітражного керуючого Ракущинець А.А. від виконання обов'язків розпорядника майна та призначення нового розпорядника майна відмовлено; припинено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів; скасовано заходи у вигляді заборон, викладені у п. 9 резолютивної частини ухвали господарського суду Закарпатської області від 26.10.2011 року у справі № 5008/1483/2011; у задоволенні клопотання КП "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Ужгород" про припинення провадження у справі від 21.11.2011 року № 1240 відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року у справі № 5008/1483/2011 ухвалу господарського суду Закарпатської області від 06.06.2012 року у справі № 5008/1483/2011 залишено без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Приймаючи оскаржені судові акти, суди попередніх інстанцій виходили з встановленого за результатами підготовчого засідання факту здійснення боржником повного погашення грошових вимог ініціюючих кредиторів. При цьому, виходячи з системного аналізу норм законодавства про банкрутство, апеляційний суд дійшов висновку, що Закон про банкрутство не забороняє погашення всіх грошових вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) до здійснення публікації оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційних друкованих органах, що і було зроблено боржником в даному випадку.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, з урахуванням обставин та матеріалів справи, вважає такі висновки суду судів попередніх інстанцій передчасними, з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

Пунктом 1-1 розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції зі змінами, внесеними згідно з Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI) положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом. Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки дану справу порушено до набрання чинності змін, внесених Законом України від 22.12.2011 року № 4212-VI та постанову про визнання боржника банкрутом на час прийняття оскаржених судових рішень не прийнято, застосуванню підлягає попередня редакція Закону про банкрутство.

Відповідно до абз. 2 ст. 1 Закону про банкрутство боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.

За заявою кредитора (кредиторів) справа про банкрутство порушується господарським судом за наявності підстав, передбачених у ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство. Цими підставами є підтверджені відповідними документами фактичні дані про те, що:

- вимоги кредитора (кредиторів), які подали таку заяву, є безспірними;

- боржником прострочено тримісячний строк виконання свого зобов'язання перед ініціюючим справу кредитором (кредиторами);

- сукупний мінімальний розмір вимог ініціюючого кредитора (кредиторів) становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати.

За змістом ч. 3 ст. 6 та ч. 1 і 8 ст. 7 Закону про банкрутство справа про банкрутство порушується господарським судом лише в разі підтвердження кредитором (кредиторами) своєї (своїх) вимоги (вимог) до неплатоспроможного боржника документами, що свідчать про їх безспірність.

Згідно з ч. 1 ст. 11 та ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство мораторій вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Провадження у справі №5008/1483/2011 про банкрутство ПАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" порушено ухвалою господарського суду Закарпатської області від 26.10.2011 року та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів це - зупинення виконання боржником, стосовно якого порушено справу про банкрутство, грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

За абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону про банкрутство протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства; не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, із моменту введення мораторію боржник не може виконувати як грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, так і заходів, спрямованих на забезпечення їх виконання.

Часткове задоволення боржником грошових вимог ініціюючого кредитора вже після порушення провадження у справі про банкрутство не є законною підставою для припинення провадження у справі. Такі дії боржника порушують правила мораторію (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

У разі встановлення судом факту задоволення боржником вимог ініціюючого кредитора (кредиторів), всупереч дії мораторію, суд не повинен припиняти провадження у справі про банкрутство з огляду на те, що такий факт є результатом протиправної поведінки боржника.

Водночас, боржник вправі одночасно погасити всі без виключення грошові вимоги конкурсних кредиторів, виявлених у встановленому порядку, у процедурі розпорядження майном.

Виявлення кредиторів у справі про банкрутство відбувається відповідно до положень ст. 14 Закону про банкрутство.

У разі повного задоволення всіх вимог кредиторів, введений з моменту порушення справи про банкрутство мораторій не діє, оскільки має місце не індивідуальне, а колективне задоволення вимог кредиторів та жодному кредитору боржника у справі не надається переваги в порівнянні з іншими.

У такому випадку провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство, як це передбачено п. 39 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 15 "Про судову практику в справах про банкрутство".

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, якщо боржник виконав усі зобов'язання перед кредиторами.

При цьому, припиняючи провадження у справі на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство, суди попередніх інстанцій вищенаведене не врахували та не надали належної правової оцінки діям боржника з перерахування грошових коштів у виконавчому провадженні, з врахуванням, зокрема, приписів ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", за якою у разі порушення господарським судом провадження у справі про банкрутство боржника виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним доказом виконання у виконавчому провадженні є постанова про закінчення виконавчого провадження, винесена державним виконавцем у порядку п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, підставою припинення провадження у справі в порядку п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону про банкрутство, судами визначено здійснення боржником повного погашення грошових вимог ініціюючих кредиторів.

При цьому, слід зауважити, що лише перерахування грошових коштів на депозитний рахунок ДВС не свідчить про припинення зобов'язання належним виконанням.

Таким чином, судами попередніх інстанцій не було досліджено та встановлено належного (фактичного) виконання боржником зобов'язань перед ініціюючими кредиторами, ні в порядку встановленому ЦК України, ні в порядку виконавчого провадження. Також, судами не були враховані пояснення надані Ужгородським МВ ДВС у листі №9596/07-54 від 05.06.2012 року щодо умов перерахування стягувачам означених грошових коштів.

Крім того, виходячи з аналізу приписів Закону про банкрутство до грошових вимог, що підлягають погашенню в процедурі банкрутства, також, відносяться витрати на оплату судового збору пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді.

Проте, вказуючи на достатність, перерахованих боржником на депозитний рахунок ДВС, грошових коштів для задоволення, заявлених ініціюючими кредиторами, грошових вимог, суди попередніх інстанцій не дослідили достатність цих коштів з врахуванням суми судового збору, сплаченого під час подання заяви про порушення справи про банкрутство.

Згідно зі ст. 11 Закону про банкрутство основне завдання підготовчого засідання суду полягає в з'ясуванні ознак неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, зокрема із заробітної плати, а також виконати зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) не інакше як через відновлення платоспроможності.

Згідно зі ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 6 "Про судове рішення" рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Колегія суддів також зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального закону, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми; а обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню.

На думку колегії суддів Вищого господарського суду України, як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції припустились неправильного застосування приписів ст. 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до ч. 1 ст. 11110 ГПК України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Виходячи із викладеного та враховуючи, що оцінка доказів і з'ясування обставин у справі на підставі ст. 1117 ГПК України знаходяться поза межами компетенції суду касаційної інстанції, а прийнятті у справі судові акти не можна вважати законними та обґрунтованими, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про їх скасування з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції на стадію розпорядження майном в підготовчому засіданні.

Під час нового розгляду справи, суду належить врахувати вищевикладене, повно та всебічно перевірити фактичні обставини справи, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та заперечення сторін і в залежності від встановленого та вимог закону постановити законне і обґрунтоване рішення.

Крім того, на розгляд суду першої інстанції учасниками провадження було подано ряд клопотань та заяв, в задоволенні яких було відмовлено з підстав встановлення платоспроможності боржника та припинення провадження у справі. Проте, слід звернути увагу на те, що ці клопотання не були розглянуті судом першої інстанції по суті та під час нового розгляду, враховуючи його результат, суду належить розглянути вказані клопотання та заяви.

Керуючись ст. ст. 1117, 1119 - 11113 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Офіс-центр-4" задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Закарпатської області від 06.06.2012 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року у справі № 5008/1483/2011 - скасувати.

Справу № 5008/1483/2011 направити на новий розгляд до господарського суду Закарпатської області на стадію розпорядження майном в підготовчому засіданні.

Державному реєстратору Реєстраційної служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції Закарпатської області внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про прийняття постанови Вищого господарського суду України від 21.10.2014 року, якою скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 27.03.2013 року та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 06.06.2012 року у справі № 5008/1483/2011.

Головуючий: Погребняк В.Я. Судді: Білошкап О.В. Катеринчук Л.Й.